Шостий рік життя дитини

Дитина вже вдвічі вища, ніж при народженні. її середній зріст становить 106 см. Збільшення маси тіла в цьому віці досить рівномірне: 2-2,5 кг. Середня вага — 17,5-18 кг. Частота пульсу коливається в межах 98-100 ударів на хвилину.

Зміни
Окружність грудної клітки за цей період збільшується на 2-2,5 см. Інтенсивно продовжують рости легенева тканина, кістки таза (з 6 до 12 років буде спостерігатися відносна стабілізація розмірів тазу; він, звичайно, збільшуватиметься у своїх розмірах, але не в такому швидкому темпі). Закінчується найбільш інтенсивний ріст дванадцятипалої кишки, ущільнюється підшлункова залоза. Ці органи набувають такої ж форми, що й в дорослої людини. Маса спинного мозку збільшується утричі від моменту народження.
Помітними стають й інші досягнення. У 5 років тривалість і час сну дитини й батьків вже практично цілком збігаються. Оптимальна тривалість нічного сну — 9-10 годин, денного — 2-2,5 години. Також спостерігається значне збільшення фізичної сили і підвищення розумової працездатності.

Зміни у поведінці
У 5 років дитина починає активно засвоювати норми й правила, що робить її поведінку більш усвідомленою порівняно з попереднім періодом. Вона вже набагато спокійніше поводиться і більше цікавиться знайомими предметами і явищами, чим новими. П'ятирічний малюк більш серйозний і не завдає великого клопоту своїм батькам.
Щоправда, з 5,5 років ситуація починає змінюватися. У дитини знову загострюється прагнення до незалежної поведінки, бона стає зухвалою, забіякуватою, починає знову поводитися грубо. Малюк дуже рідко відкрито не кориться своїм батькам, частіше просто вдає, що не почув або просто не зрозумів звернених до нього слів, особливо прохань. >, " Типовими стають постійна дратівливість, поганий настрій. Іноді він може скаржитися на сильний головний біль чи біль у животі, хоча насправді абсолютно здоровий. Для чого такі вигадки, хитрощі?
Найчастіше малюк використовує такі прийоми лише для того, щоб зайвий раз випробувати "на міцність" ваше до нього почуття. Йому необхідно час від часу точно знати, що ви як і раніше міцно його любите. І не за конкретні вчинки, а за те, що він просто у вас є...
Дуже важливо навчити п'ятирічну дитину робити не тільки те, що їй заманеться, а й те, що входить до її обов'язків.
Батьки можуть досягти цього, якщо виховуватимуть в малюка почуття відповідальності за свої дії перед іншими людьми, доручатимуть йому зробити що-небудь конкретне, допоможуть виробити уміння зважати на певні життєві ситуації та обставини.
Виконання визначених домашніх обов'язків, а також розпорядку дня, обов'язкових вимог батьків: не можна лізти в розетку, до газової плити, не бавитись із сірниками, не брати без дозволу речі інших людей дисциплінують малюка, організовують його поведінку, привчають певною мірою володіти своїми бажаннями, керувати своїми емоціями і вчинками. Разом з активністю можна розвивати в дитини й уміння гальмувати свої дії, привчати її до стриманості.

Дещо про фізичний розвиток
Вашому малюку вже виповнилося 5 років, і ви помічаєте, як він змінився. Його рухи стали впевненими, красивими. Він прекрасно й вільно ходить по лавці, колоді, зберігаючи рівновагу. Вже впевнено бігає по пересіченій місцевості, спритно стрибає на одній ніжці, перестрибує через 2-3 предмети, добре зістрибує з висоти і стрибає в довжину з місця, намагається стрибати з короткою скакалкою. Добре володіє м'ячем. Упевнено лазить по гімнастичній стінці, канату, висячій драбині.
Малюку вже доступні такі навантаження: біг із середньою швидкістю (чергуючи його з різноманітними фізичними вправами: на початку року — 200 метрів за 1 хвилину ЗО секунд, наприкінці року — 500 метрів за 3 хвилини 30 секунд. Повільний біг (з таким же чергуванням) — 540 метрів за 7 хвилин на початку року, а наприкінці року — 900 метрів за 10 хвилин.
У 5 років дитина вже може легко керувати триколісним велосипедом, катаючись на ньому близько 30 хвилин. У неї з'являється здатність спокійно сидіти, щоб розфарбовувати, ліпити з пластиліну або розглядати яскраві малюнки в книжках.

Мовлення й читання
У 5 років дитина повинна чітко вимовляти шиплячі й сонорні звуки, підбирати слова на задану букву, розрізняти на слух звуки в слові. Деякі діти можуть відчувати труднощі У вимові складних слів, насичених опозиційними звуками (скажімо, "королева"). Тому дуже радимо вчити малюка виділяти, чути в слові окремі звуки, насамперед — початковий і кінцевий. Той звук, який ви хочете виділити, вимовляючи слово по складах, обов'язково потрібно вимовляти протяжно. Тоді Його буде легше розчути. Дитину також необхідно вчити вимовляти протяжно початковий і кінцевий звуки в слові. Ці заняття можна урізноманітнити з використанням ігрових прийомів. Наприклад, знаходити іграшки, предмети в кімнаті, назви яких починаються на той самий звук. І лише коли дитина навчиться виділяти звуки в слові, можна починати вчити її літерам.
Причому краще вчити малюка не за шкільним букварем, а за абеткою — за кубиками. Складаючи їх, дитина буде одночасно і поступово опановувати грамоту. Вимовляти букви слід коротко ("б", "в", "г", а не "бе", "ве", "ге"). Це сприяє більш легкому їхньому засвоєнню і виробленню свідомого, плавного читання.
У цьому віці допитливість дітлахів, їхній інтерес до світу величезний. А от навички читання ще дуже незначні. Тому купуйте своїй дитинці книжки з коротким і насиченим текстом, одночасно — з великим шрифтом.
Навчіть малюка не тільки слухати читання, а й переказувати своїми словами почуте. Так дитина краще засвоїть його зміст, навчиться пригадувати події, змальовані в книжці, отже, у такий спосіб покращиться і її пам'ять.
У життя п'ятирічної дитинки вже входять такі поняття, як час ("учора", "сьогодні", "завтра") і кількість ("один", "багато"), які, до того ж, вона вже вміє правильно вживати. У 6 років, якщо її правильно вчити, дитина зможе непогано читати й писати. При цьому врахуйте, що тривалість одного заняття (читання, писання чи навіть малювання) у п'ятирічному віці не повинна перевищувати 15 хвилин.

Рахування
Бажано, щоб малюк навчився рахувати до 10, вмів складати і віднімати в межах першого десятка. Заняття, що потребують від дитини великої розумової напруги, наприклад, розв'язання задач, переказування, повинні тривати до 20 хвилин.
Чимало настільних ігор, наприклад, лото, пазли, мозаїка, шашки, доміно, закріплюють знання дітей, сприяють розвиткові мовлення, умінню рахувати, розвивають посидючість, кмітливість. А рахувати малюка можна і на прогулянці. Наприклад, дайте йому завдання пострибати 3 рази на лівій ніжці, а 5 — на правій. Та хіба тільки це можна вигадати...

Дещо про творчість
П'ятирічна дитина вже може зрозуміти навчальне завдання, бути старанною і уважною під час занять, аналізувати, зіставляти, узагальнювати, встановлювати зв'язки між предметами і явищами, розмірковувати про побачене чи почуте, робити найпростіші висновки. Підвищується й естетичне сприйняття: у дитини з'являються елементи творчості в малюнках, аплікації, ліпленні, співі — діти прагнуть яркої, барвистої передачі образа.
Більшість діток п'ятирічного віку прекрасно володіють олівцем, намальовані ними лінії і фігури виходять дедалі краще. Вони здатні рівно різати ножицями по намальованій прямій лінії. Зазвичай такі діти вже вміють прекрасно стрибати через гумку чи скакалку (десь у 5,5 років), при чому -— на одній нозі.
У 5 років серед дітей виділяється два типи малювальників: ті, які малюють окремі предмети, і ті, які відображають сюжет, — побачене або почуте. Перші зосереджені на самому малюнку, детальному проробленні зображуваного предмета, піклуються про якість самого малюнка. Інші ж насамперед дбають про відображення сюжету, де конкретний малюнок виступає лише одним з елементів цілої картини. їх не турбує образотворчий бік малюнка. Але в будь-якому разі малювання впливає на розвиток сприйняття малюка, точності, уваги, уяви, дозволяє дитині вільно виражати свої почуття, переживання, бажання і мрії.
Малювати, ліпити, робити аплікації малюк вже може протягом півгодини. Але потім він обов'язково повинен порухатися, розім'ятися.

Слухняність
Щоб домогтися слухняності від п'ятирічної дитини, у спілкуванні з нею треба використовувати логічні аргументи. Діти в цьому віці дуже рухливі, от і використовуйте це на свою користь. Можна організувати спільну роботу в квартирі. Наприклад, ви миєте посуд, а дитина у цей час підмітає підлогу. Запропонуйте їй таку гру: "Цікаво, чи встигнеш ти підмести підлогу, поки я порахую до ЗО?" (ясна річ, рахувати треба так, щоб вона встигла).
Звичайно, п'ятирічного малюка можна поставити за неслухняність у куток, щоб він подумав над своєю поведінкою, а потім обговорити з ним те, що сталося. Але переборщувати з покараннями або занадто бурхливо реагувати на його погану поведінку не можна. А щоб у дитини формувалися і закріплювалися потрібні звички, вона неодмінно повинна практикуватися, вправлятися у правильній поведінці. Те, що дитині під силу, вона обов'язково повинна намагатися зробити добре, інакше в неї не будуть виховуватися такі якості, як сумлінність і відповідальне ставлення до справи, завзятість, воля.
Трудова діяльність п'ятирічних дітей виникає ніби з гри. А це — прекрасний спосіб виховання не тільки трудових якостей малюка, а і його характеру в цілому. Наприклад, дитина погралася іграшками, а от прибирати їх вона не хоче. Що ж робити? Змушувати силою? Навряд чи від цього методу буде велика користь. Для цього існує перевірений засіб — пов'яжіть це з грою.
П'ятирічній дитині вже сміливо можна довірити догляд за певною кімнатною рослиною. Поясніть, як часто її треба поливати, купіть для цього маленьку лійку з довгим носиком. Вам залишиться тільки ненав'язливо контролювати її дії, хвалити за старання і час від часу питатися, як почуває себе його рослина. А скільки радості буде, коли вона зацвіте! Малюк зможе переконатися на власні очі, що будь-яка праця приносить свої результати.
У вихованні дітей, особливо дошкільнят, дуже велике значення має особистий приклад, тому що малюки ще не мають достатніх знань і життєвого досвіду відрізняються великою вразливістю,    схильність    до наслідування     в     них настільки велика, що часто діти абсолютно в усьому копіюють вчинки дорослих, причому не лише батьків.
Характерна для них і так звана сугестивність. Упевнені, тверді слова дорослих чи їхня поведінка часто настільки впливають на дитину, що згодом вона починає і почувати, і думати, і діяти відповідним чином.