Четвертий рік життя дитини

До чотирьох років маля підросте на 8 см, поправиться на 1,5-2 ют, окружність його грудної клітки збільшиться на 2-2,5 см, голови — на 1 см. Частота пульсу в трирічної дитини становить 95-110 ударів на хвилину, об'єм шлунка — 400 мл.

Розвиток мовлення
Саме в цьому віці маля починає засвоювати отриману інформацію, наче губка, яка всосує воду. Воно безупинно поповнює свій словник, приписуючи відомим йому словам нові значення й ознаки. Деякі діти вже пробують читати книжку по літерах, інші ж — по складах.
На четвертому році життя словниковий запас вашої дитини вже досягає 1500-2000 слів, у мові з'являються прислівники, числівники, займенники, службові слова. Не біда, якщо малюк ще плутає закінчення чи неправильно ставить наголоси. Наслідуючи дорослих, добре вимовляє свистячі звуки («с», «з»), майже чітко — шиплячі й сонорні. Щоправда, поки нічого страшного немає в тому, що він не вимовляє звук «р». Якщо в дитини не виходить щось, як треба, або вона намагається вимовляти «р» на так званий «французький манір» (горлом), зверніться за консультацією до логопеда.
З початком відвідування дитячого садочку для батьків починається нова епоха — боротьба з брутальними чи нецензурними словами й висловами. Якщо вас тривожать не дуже грамотні вислови дитини, то часто буває досить пояснити, що так розмовляють тільки ті люди, які погано вчилися в школі й не читають книжок. Які почуття хоче висловити малюк, вимовляючи вголос те чи інше слово цієї категорії? Прислухайтеся і знайдіть їм адекватну заміну. Навчіть дитину висловлювати свої почуття точно, але цивілізовано, пристойно. Поспостерігайте, в яких саме випадках малюк починає вживати ненормативну лексику. Це відбувається випадково чи він намагається просто роздратувати вас? Тоді варто задуматися, навіщо йому це потрібно. І пам'ятайте, що дитина моделює свою поведінку, копіюючи в усьому старших. Дуже часто вона прагне бути схожою на того дорослого, котрий є для неї авторитетом, і при цьому зовсім неважливо, як часто вони спілкуються.

Маленькі фантазери чи брехуни?
У трирічної дитини буйна фантазія. Коли вона розповідає вигадану історію, то не бреше в тому сенсі, в якому ми сприймаємо й розуміємо неправду. Малюк яскраво уявляє собі все те, про що говорить, і вірить, що це існує насправді. Він ще не завжди може відрізнити, де кінчається реальне і починається вигадане. От чому йому так подобаються казки й різні історії. З цієї причини такій дитині не рекомендується дивитися по телевізору фільми жахів і навіть мультфільми зі страшними персонажами — Кощієм, Бабою Ягою, вампірами тощо, — тому що вони можуть дуже налякати її. Не сваріть малюка за його фантазії.
Але, з іншого боку, якщо малюк цілими днями «дістає» вас історіями про вигаданих друзів і пригоди, намагаючись переконати, що все це правдиве, виникає питання: чи щаслива дитина у реальному житті? Може, їй не вистачає товариства дітей такого ж віку? Чи досить ви приділяєте уваги малюку? Адже він ще довго відчуватиме потребу у ваших ласках, спільних іграх, жартах, заняттях і просто дружніх бесідах.

Виховуємо... характер
Після трьох років життя малюка стає складнішим. Він дедалі більше прагне діяти незалежно. В усьому. Він більш наполегливий, рішучий і самовпевнений. Щоправда, усі його вчинки здійснюються під впливом емоцій, однохвилинних бажань, через що чимало ваших вимог дитині ще важко виконувати. Крім того, триває конфлікт дитини з навколишнім світом, вона дедалі гостріше усвідомлює, що існує окремо від інших людей. Це вам треба враховувати насамперед.
Оскільки не все малюк може зробити самостійно, і, природно, не все в нього добре виходить, він може поводитися зухвало, ато й надто самовпевнено. Це перші спроби довести, що він — усе-таки самостійна особистість.
Не лайте і не карайте дитину, якщо вона вередує. Адже їй самій часом важко справитися зі своїми емоціями. Допоможіть малюку. Якщо він плаче дуже довго і наполегливо — виходить, не може знайти спосіб, як зупинитися і помиритися з вами. Заспокойте його, а ще краще — зосередьте його увагу на чомусь цікавому, що стосується причини, що викликала його капризи.
Разом з тим, дитина вже досить добре розуміє, що можна робити, а чого не можна, незважаючи на свою «вередливість». Вона вже може не лише відрізнити, але й оцінити деякі гарні вчинки від поганих. Якщо в родині доброзичлива емоційна обстановка, то найчастіше після того, як ви пожури-ли малюка за провину, досить утішити його і пояснити, за ШР саме ви його покарали, щоб це надалі не повторилося. При цьому дайте йому зрозуміти, що ви, як і раніше, продовжуєте його любити.

Самостійність і працьовитість
Діти дуже люблять спостерігати за тим, що і як роблять дорослі, допомагати ім. При цьому найсильніше бажання трирічної дитини — робити все разом. Типова фраза для неї в цьому віці — «давай грати». Так чом би не привчити її до самостійності й працьовитості, не підтримати її інтерес, залучаючи до домашньої роботи в ігровій формі?
Малюк дуже любить робити все сам, хоча багато чого ще не вміє. Дуже важливо не знеохотити його. Тому ніколи не робіть що-небудь замість дитини під тим приводом, що вона ще нічого не вміє, а у вас часто бракує часу й терпіння чекати. Якщо так чинити, то малюк так нічому і не навчиться, а найголовніше — в нього зникне бажання вчитися. Надайте йому максимум самостійності й обов'язково хваліть за будь-яке досягнення. Тільки так ваша дитина набуде впевненості в собі. Ніколи не ставтеся до результатів «роботи» малюка зневажливо. Частіше хваліть його, щоб він почував задоволення від виконаного доручення.
Під час купання трирічній дитині вже можна запропонувати самій намилити мочалкою животик, ручки, ніжки. Так ви не тільки зміцните її бажання бути самостійною, але і привчите до чистоти тіла. Малюку має сподобатися така самостійність. Можна дозволити йому самому навіть помити голову. Щоправда, хай поки що намилить ЇЇ мама.
До речі, дитячу ванночку вже можна змінити на ванну для дорослих. Щоб спочатку не злякати дитину, не набирайте багато води, на дно постеліть неслизький чисто вимитий килимок.

Режим
Яким повинний бути режим трирічної дитини? Майже таким самим, як і в два роки. Єдина різниця в тому, що в неї скорочується нічний сон: малюк прокидається раніше, і спати його вкладають небагато пізніше — о 21 годині. Таким чином, тепер він активний до і після обіднього сну по 6-6,5 годин.
Купання перенесіть на пізніший час — безпосередньо перед нічним сном. Це зручніше в тому сенсі, що перед вечерею малюк може більше гуляти, а після вечері — зайнятися спокійними іграми.
У 3 роки діти відрізняються більшою вразливістю, рухливістю. Тому багато хто з них неохоче вкладається спати вдень. На це треба звертати особливу увагу, тому що систематичне недосипання може негативно позначитися на їхньому самопочутті й стані здоров'я, насамперед — на центральній нервовій системі. Особливо часто це буває влітку, коли діти засинають зазвичай на годину пізніше, а вранці просинаються раніше. Тоді деякі діти стають більш дратівливими, неслухняними, їх буває важко зайняти спокійною грою. Усе це ознаки перевтоми, браку сну.
Все ж таки намагайтеся зробити так, аби ваша дитина вдень спала достатню кількість часу. Якщо вона почала пізніше засинати або раніше прокидатися вранці, змініть режим малюка так, щоб вдень вкласти його на 1-1,5 години раніше.

Зуби
З 3-х років водити дитину до стоматолога необхідно кожні півроку, оскільки саме в цьому віці зуби починають інтенсивно руйнуватися. Перше відвідування дантиста визначає ставлення маляти до лікаря й проблеми хворих зубів. І найкраще, якщо перший візит відбудеться, коли малюк ще не встиг «познайомитися» із зубним болем. Тільки в цьому випадку «кабінет жахів» стане для нього досить цікавим місцем. Карієс у дітей прогресує дуже швидко. Каріозна порожнина, що недавно з'явилася, незабаром призведе до гнійно-запальних ускладнень. Тому зуби треба пломбувати, поки отвори ще маленькі. Це, по-перше, довше і краще збереже зуб, а по-друге, заподіє дитині менше болю.

Хлопчики — ліворуч, дівчатка — праворуч
Трирічний хлопчик вже ясніше усвідомлює свою приналежність до чоловічої статі, тому не перестає захоплюватися своїм батьком. Малюк уважно спостерігає за ним і щодуху прагне бути схожим на нього у своїй поведінці, захопленнях, а також зовні (навіть переймає жести й міміку батька). В іграх він уявляє себе саме шофером, льотчиком, машиністом, міліціонером, пожежником, а не продавщицею чи нянькою. Свій триколісний велосипед (і навіть звичайний стільчик) син перетворює на машину, зводить іграшкові будинки й мости.
Відповідно, дівчинка починає цікавитися чисто жіночими «справами»: готуванням їжі, прикрасами, косметикою, в'язанням і вишивкою, вбраннями, доглядає за молодшим братиком, сестричкою або «заколисує» ляльок. Розмовляючи з іграшками, вона вживає ті самі вирази й інтонації, що й мама. Дівчинка починає переймати й ставлення матері до оточуючих людей.

Ревнощі
Почуття хлопчика до матері можуть мати романтичний відтінок. Він, наприклад, може заявити, що обов'язково ожениться на ній, коли виросте, тому що абсолютно впевнений, що його мама найвродливіша й найпрекрасніша жінка на світі. Те саме може відчувати й дівчинка по відношенню до свого батька.
Але це почуття має й інший бік. Коли дитина любить, то прагне одноосібно володіти предметом свого обожнювання. А це породжує ревнощі. Раптом дівчинка може заявити, що відтепер буде спати тільки разом з батьком. Усвідомлюючи свою любов до матері, хлопчик забажає ні з ким не ділити її любов, хоча одночасно підозрює, що це неможливо. Це його дратує і, міркуючи по-своєму, по-дитячому, він думає, що його батько теж має почуття ревнощів і роздратування відносно нього.
Життя хлопчика значно ускладнюється, якщо мати, ніби жартома, починає ставитися до нього з більшою любов'ю і турбо- І тою, ніж до батька. У результаті І цього негативне ставлення сина І до батька лише міцнішає; дитина | може просто віддалитися від нього. Те саме відбувається, коли ] батько підігрує доньці, поводиться так, начебто її товариство для нього приємніше за товариство дружини. я
До речі, проблема заси- % нання у дітей трьох років може бути пов'язана саме з ревнощами до батьків. Часто дитина прокидається вночі й наполегливо просить батьків взяти її до них у ліжко, тому що підсвідомо не хоче, щоб ті були разом. У такій ситуації ліпше негайно і твердо, але без роздратування, повернути малюка в його ліжечко.